Лісівники та науковці Кіровоградщини дискутують із приводу утворення тут Національного парку «Чорний ліс» - Моя Богдановка - Моя - Богдановка
Главная » Статьи » Моя Богдановка

Лісівники та науковці Кіровоградщини дискутують із приводу утворення тут Національного парку «Чорний ліс»

Чорний ліс на території Кіровоградської області згадується ще в хроніках 1500 року. 200 років тому це був величезний суцільний масив лісу. Сьогодні він перетворився на окремі ліси різної площі, серед яких найбільші – Чорний і Чутянський. Саме ці зелені насадження викликали серйозну дискусію між науковцями та лісівниками регіону.

Представники кафедри географії та геоекології КДПУ ім. Володимира Винниченка стверджують, що без статусу національного парку Чорний ліс втратить свої унікальні масиви та рідкісні рослини. Лісівники ж певні: створення парку не піде на користь ні лісу, ні людям.


Льодовиковий ландшафт 
Статус Національного парку здобувають ті території, які є унікальними і яким загрожує зникнення. Саме до таких науковці відносять Чорний ліс – класичний приклад найбільш малозбережених лісів України: корінних грабово-дубових та дубових. Крім того, на його території розташоване найбільш південне в Україні сфагнове озеро-болото Берестувате з унікальним складом реліктової флори: 12 видів рослин занесено до Червоної книги, також тут ростуть близько 20 регіонально рідкісних видів флори.

Доцент кафедри географії та геоекології Кіровоградського педуніверситету Валентина Мирза-Сіденко каже: на території Чорного лісу є унікальний кизилово-дубовий масив, який становить цінність не лише для України. І взагалі, згідно з міжнародною програмою ІРА, територію Чорного лісу в Кіровоградській області віднесено до однієї з восьми найбільш цінних у Європі ботанічних територій. Тут же збережено повний комплекс льодовикового рельєфу.

Зустрічаються у лісі й рідкісні тварини – аж 25 видів із переліку Червоної книги України.

Науковці певні: особливої уваги потребують культурні та історичні пам’ятки. Адже тут і кургани бронзової доби, і земляні вали та городища праслов’янських племен Чорноліської культури.

Усі ці унікальні явища Чорного лісу потребують захисту, наголошують науковці. Рослини з Червоної книги також у небезпеці – ранньої весни тут знищують цибулю ведмежу та тюльпан боровий, масово вириваючи рідкісні рослини на продаж.


І рубати, і саджати 
Зовсім іншої думки щодо статусу лісу дотримуються працівники лісового господарства. Вони доглядають за цим зеленим насадженням багато десятиліть і переконані: без їхнього втручання дубовий ліс з його особливою флорою і фауною зникне або перетвориться на ясеневий. Ще через 80 років замість ясенів там виростуть кущі. А догляд передбачає господарське вирубування, а також санітарні й суцільні рубки.

Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Іван Захарченко наголошує: уже нині (а навколо озера діє заказник «Чорноліський») тут відбувається перетворення лісоутворюючої породи на малоцінні насадження клена, граба та липи. Адже в заказнику або взагалі не рубають, а коли вже дерева пошкоджені, то вирубують усе підряд… Та й на ці суцільні рубки потрібно мати дозвіл не менш як п’яти інстанцій із Кіровограда, Києва, Херсона…

Керівник лісівників визнає – від суцільного вирубування потрібно відходити, «тут є перекоси». Але інших варіантів умовами існування заказника поки що не передбачено. Крім того, замість 500 гектарів зрубаного лісу щороку лісники насаджують не менше 1500 гектарів.

Ще одним аргументом «проти» для лісівників стала перспектива згортання господарської діяльності двох лісгоспів – Чорноліського й Олександрівського, на території яких і розкинувся Чорний ліс. Адже обидва лісгоспи – бюджетоутворюючі підприємства двох районів, Знам’янського й Олександрійського. Тут працюють півтисячі робітників і спеціалістів.

Проти створення парку і представники місцевого самоврядування, які не хочуть втратити робочі місця та надходження до бюджету. До того ж нововведення може зачепити інтереси населення. В лісі сьогодні збирають ягоди, гриби і лікарські рослини, заготовлюють сіно, випасають худобу, займаються бджільництвом. У Нацпарку таке «збиральництво» доведеться обмежити.

Зрештою, бодай у цьому і лісівники, і науковці одностайні: ліс потрібно зберігати. Хоча методи збереження вони бачать по-різному. Але якщо в Національному парку передбачать господарську діяльність і обумовлять особливий статус місцевого населення, то можна буде дійти і спільного «знаменника». Обидві сторони, а також представники місцевого самоврядування зустрілися на засіданні «круглого столу» і таки створили спільну робочу групу щодо проекту Чорноліського національного парку.

До речі, в Україні Національні парки або заповідники державного значення мають усі області, крім Вінницької та Кіровоградської…
Зоя Лебідь

Джерело: "Україна молода”

Источник: http://www.umoloda.kiev.ua/
Категория: Моя Богдановка | Добавил: NOD32 (07 Июн 2012)
Просмотров: 811 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Категории фото
Форма входа
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 75
В Богдановке
 
Облоко тегов
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0