| Главная » Статьи » Моя Богдановка |
Українські вареники - легендарна українська народна страва
Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво. Борщ, галушки, куття, а іноземець скаже – то Україна. А таку страву, як вареники знає кожен не лише з творів Гоголя та казок. Як кажуть: „Вареники, вареники, Божі хваленники, не кожен їх варить, але кожен хвалить”. Вареники варили із: житнього, пшеничного, гречаного, ячмінного борошна; начиняли: картоплею, сиром, капустою, овеча бринза (в Карпатах), пшоняна каша або товчена квасоля (Полісся), гречана каша із сиром (Волинь), варена квасоля, часом перетерта з калиною (Полтавщина). Типовими для всіх областей України, є вареники з вишнями й з сиром. З пісних начинок поширеною була урда («гурда», «вурда»), яку готували таким чином: трохи підсмажене конопляне (рідше лляне) насіння товкли й розтирали у макітрі, заливали окропом, розмішували, проціджували і ставили на вогонь. Жовтувату піну, яка утворилася при кипінні, знімали і використовували як начинку. Замість насіння часто брали макуху («жмыхи») (залишки після вичавленої олії з насіння). Для вареників «з піском»начинкою служило підсмажене на салі до золотавого кольору борошно. Начинка могла бути із самого борошна, і ці вареники за своєю начинкою називалися – «пирхуни». Бувало і так, що цього вареника давали хлопцеві, який з’ївши його, цілий рік кликався – пирхуном. Але незвичною начинкою залишаються начинка з папороті. При приготуванні тіста брали холодну воду, аби тісто менше всихало і легше склеювалося. Вважалося, що процес замішування тіста, був символом процесу творення всесвіту, його структури, тому саме жінка цей всесвіт творила, як мати та прародителька людського роду. Паляниці для вареників робили способом: плесканням-хлопанням долоня об долоню і також з допомогою качалки — розкачуванням; плесканням об стегна. Останнє було на Турківщині, де господиня гостя запитувала „Які вареники подавати: порскані чи плесканні?”. Ґаздиня над варениками розпорскувала якусь заправку, яку набирала до рота. Вареники у структурі святкової/обрядової їжі виконують такі функції: об’єднувальну (родини, при приготуванні страви могли збиратися жінки чи дівчата, які разом замішували тісто, разом ліпили вареники, їх разом їли, і все це у супроводі жартів та пісень), а також символічні функції (народження, достатку, багатства, місяця, чоловічий символ, першопочатковості, зародження), магічну функцію (готували тоді, коли народжувалася худоба, яка мала бути такою товстою як вареник). Вареники присвячувалися астральному богові Місяцю (Лепеха Т.В.). На Святвечір, при приготуванні господиня слідкувала за співвідношенням тіста та начинки, і завше робила так, аби залишалося перше чи друге. Якщо тіста і начинки буде вдосталь «один в один», то вірили, що це на біду, а саме на смерть людини (родича). Також на Турківщині в с. Ясениця побутує така традиція: коли на Святий вечір варять пироги, то воду в якій їх варили не виливали, а зберігали як засіб для злиття вроків (пороблень). А тепер розповімо і про забави та ворожбу з варениками: ліпили вареники, у них вкладали папірець із будь–якими чоловічими іменами, не обов’язково знайомих хлопців. Треба було уважно стежити, коли закипає вода: з яким іменем вареник спливе на поверхню першим — так і зватимуть майбутнього чоловіка; дівчина свій вареник ставили перед котом чи собакою, який був своєрідним оракулом долі. Тварина обравши певний, вказувала на першість в одружені. Але якщо кіт надкусить чийсь вареник і полише, то це значило, що й суджений і з дівчиною таке вчинить, але якщо кіт віднесе певний вареник далеко від них, то це значило, що свати з далека прийдуть і одруження буде далеке від отчого дому. Готовили вареники з певними начинками: до пирога заліплювали: сіль – аби було «вредне» життя, з певним паскудством; вату – для легкого життя, монети – на грошовий достаток; перець – на важке життя; клали ще й папірець з надписом «лялька».І цю записку – ляльку, хто матиме з нею вареник, то й матиме і дитину. Ось така та історія про вареник, яку кожен в змозі доповнити: попитавши рідних, продовживши традицію української кухні і готуючи їх на кожні свята, як доказ того, що ми є українцями. Олег СТЕЦЮК Источник: http://likeukraine.org.ua/ | |
| Просмотров: 19932 | Комментарии: 1 | | |
| Всего комментариев: 1 | ||
| ||
Меню
Категории фото
| Моя Богдановка [48] |
Наш опрос
Статьи
| [25 Мар 2012] | [Моя Богдановка] |
| Загальна характеристика с.Богданівки (0) | |
| [28 Июн 2011] | [Моя Богдановка] |
| Почтовый индекс Богдановка (0) | |
| [28 Апр 2011] | [Моя Богдановка] |
| Загальна характеристика с.Богданівки (0) | |
| [28 Апр 2011] | [Моя Богдановка] |
| З історії Знам'янського району (0) | |
| [28 Апр 2011] | [Моя Богдановка] |
| Історичне минуле (0) | |
| [16 Май 2011] | [Моя Богдановка] |
| ДТП на трассе «Киев - Знаменка» (0) | |
| [17 Дек 2011] | [Моя Богдановка] |
| Черное озеро в Черном лесу. Страшно? Но очень красиво. (0) | |
| [24 Апр 2012] | [Моя Богдановка] |
| Спектакль Врата Рая и пламя ада в с. Богдановка! (0) | |
| [13 Апр 2012] | [Моя Богдановка] |
| Купите гранатомет или украдите - склады вооружений в Украине почти не охраняют (0) | |
| [11 Авг 2011] | [Моя Богдановка] |
| Ліс – не для злодіїв (0) | |
Карта
Облоко тегов
ПОЛЕЗНЫЕ ССЫЛКИ
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Copyright MyCorp © 2024
